Головна / Оціночна компанія / Оцінка бізнесу

Оцінка бізнесу

Проведення оцінки здійснюється згідно національних стандартів № 1,2,3,4, а також у разі наявності частки державної або комунальної власності, у відповідність з Методикою оцінки майна, затвердженою Постановою КМУ № 1891 від 10.12.2003 р.

Оцінка нематеріальних активів, зокрема об’єктів інтелектуальної власності найчастіше здійснюється із застосуванням дохідного, а також витратного підходу. У ряді випадків, зокрема при визначенні вартості права користування земельною ділянкою, може бути використаний також порівняльний підхід. Наявність нематеріальних активів у складі необоротних активів підприємства визначається наявністю патентів, ліцензій, прав користування природними ресурсами і т.д.

Об’єкти інтелектуальної власності, на які оцінюються майнові права

Відповідно до Національного стандарту № 4 оцінюються майнові права на такі об’єкти права інтелектуальної власності:

  1. літературні та художні твори;
  2. комп’ютерні програми;
  3. компіляції даних (бази даних);
  4. виконання;
  5. фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
  6. винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
  7. компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
  8. раціоналізаторські пропозиції;
  9. сорти рослин, породи тварин;
  10. комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
  11. комерційні таємниці;
  12. інші об’єкти, що згідно із законодавством належать до об’єктів права інтелектуальної власності.

Особливістю оцінки нематеріальних активів (майнових прав інтелектуальної власності) є практично повна відсутність ринку подібного майна, що робить неможливим застосування порівняльного підходу.

Найчастіше використовується витратний підхід, — метод заміщення і метод прямого відтворення.

Метод прямого відтворення

При використанні методу прямого відтворення для визначення вартості нематеріальних активів (майнових прав інтелектуальної власності) визначається поточна вартість витрат, пов’язаних із створенням (розробкою) або придбанням на дату оцінки майнових прав на нематеріальний актив (майнових прав інтелектуальної власності), який оцінюється, а також приведенням нематеріального активу (майнових прав інтелектуальної власності) в стан, який забезпечує найбільш ефективне його використання, з урахуванням витрат на правову охорону, маркетингові дослідження, зокрема рекламу, а також розмір прибутку суб’єкта господарювання, яку створив даний об’єкт.

При використанні методу заміщення визначається поточна вартість витрат, пов’язаних із створенням нематеріального активу (майнових прав інтелектуальної власності), і який за своїми споживчими, функціональними, економічними показниками може бути рівноцінною заміною об’єкту оцінки.

Також для оцінки нематеріальних активів (майнових прав інтелектуальної власності) може бути використаний дохідний підхід, — метод розділення прибутку, метод додаткового прибутку, метод роялті і ін.

Для випадків оцінки цілісних майнових комплексів, акцій або інших видів бізнесу успішно використовується як дохідний, так і порівняльний підходи.

Дохідний підхід

В контексті дохідного підходу враховуються:

  1. Валові доходи (надходження) від господарської діяльності (валовий дохід, виручка від реалізації продукції, робіт, послуг);
  2. Дохід до вирахування податків, відсотків по боргах і амортизації;
  3. Операційний дохід;
  4. Дохід до вирахування податків і відсотків по боргах;
  5. Прибуток до оподаткування;
  6. Чистий прибуток;
  7. Брутто грошовий потік до і після вирахування податку на прибуток;
  8. Чистий грошовий потік на власний капітал до і після вирахування податку на прибуток;
  9. Чистий грошовий потік на інвестований капітал до і після вирахування податку на прибуток.
  10. Розрахунок та акумуляція ризиків в галузі, умовно безризикової ставки, компенсації на низьку ліквідність, компенсації різниці в умовах вкладень, компенсації за інвестиційний менеджмент, додаткові ризики.

Порівняльний підхід

В контексті порівняльного підходу враховуються, як правило, ринкові мультиплікатори.

В основі метода лежить ідея про рівність величини ринкових мультиплікаторів, розрахованих для підприємств-аналогів. Процедури методу полягають в ідентифікації «еталонних» підприємств (підприємств-аналогів), відносно яких відома необхідна для розрахунку мультиплікаторів інформація — ринкові ціни акцій, ціна купівлі-продажу всього підприємства, пакету акцій.

Ринковий мультиплікатор — відношення ціни «еталонного» підприємства (підприємства-аналога), зафіксованої на ринку, до того чи іншого економічного показника.

Найбільш часто використовуються наступні мультиплікатори:

  1. Ціна / Чистий прибуток
  2. Ціна / Прибуток до вирахування податку на прибуток
  3. Ціна / Грошовий потік (брутто, нетто)
  4. Ціна / Дохід
  5. Ціна / Дивіденд (Price/Dividend)
  6. Ціна / Власний капітал

Вартість послуг оцінки

Вартість послуг з оцінки підприємства обумовлюється у кожному конкретному випадку і залежить від наступних чинників:

  1. типу і складу об’єкту оцінки;
  2. повноти і достовірності необхідної інформації, що є у Замовника, про об’єкт оцінки;
  3. строків виконання замовлення.

 

Оціночна компанія «Україна-Захід» проводить оцінку на підставі сертифікату суб’єкта оціночної діяльності, та на умовах договору з замовником.